В рубрике Тема розвитку індустрії гостинності в стінах українського парламенту не піднімалася вже 14 років! Парламентські слухання, які відбулися 6 квітня 2016 року стали справжньою історичною подією, бо зібрали більше 700 учасників, 50 заявлених спікерів. Були присутні дипломати 14 країн: Австралії, Албанії, Білорусі, Болгарії, Грузії, Індонезії, Італії, Мальдівських островів, Молдови, Німеччини, Пакистану, Палестини, Туреччини, Узбекистану.
Відверто кажучи, ми не очікували на таку кількість зацікавлених. Але це означає одне — у суспільства є запит на державну підтримку розвитку туристичної індустрії!
І це не дивно — туристичний сектор України може приносити в економіку країни близько $ 10 млрд. в рік та створити десятки тисяч робочих місць. Проте, за даними НБУ — лише за минулий рік іноземні візитери за безготівковими розрахунками витратили в Україні близько 1 млрд дол., тоді як українські туристи вчетверо (!!!) більше витратили закордоном. Тим самим зміцнили економіки інших країн.
Ні в кого не виникає сумніву, що Україна має значний туристичний потенціал завдяки великій кількості історичних пам’яток, морському узбережжю, гірськолижним та рекреаційним курортам, гастрономічному розмаїттю та глибоко вкоріненій культурі гостинності. Такі сприятливі умови мали б привести до розвитку високорентабельної туристичної індустрії в Україні, проте кількість іноземних туристів в Україну з 2014 року скоротилася майже вдвічі — з 25 млн туристів до 13 млн.
Основна причина — страх війни та непроінформованість про те, що військовий конфлікт займає менше 6 % території, а ризик терактів у столиці України навіть менше, ніж в будь-якій європейській столиці.
На жаль, на промоцію туристичного потенціалу України в світі та реалізацію заходів пов’язаних з розвитком туризму, держава не виділяє жодної копійки вже другий рік поспіль.
Рекомендацією цих парламентських слухань стане передбачення у бюджеті 2017 року коштів на промоцію туристичного потенціалу України в світі, на участь стенду України у найбільш авторитетних світових туристичних виставках.
Але не лише російське військове вторгнення не дало Україні капіталізувати свій туристичний потенціал. Недосконала інфраструктура, монополія на ринку авіаперевезень, довгі бюрократичні процедури отримання української візи, нерозуміння значення розвитку індустрії гостинності для економіки з боку деяких представників влади та відсутність якісної промоції України на міжнародному рівні створюють бар’єри для розвитку галузі.
Чи знаєте ви, що українська віза втричі дорожча, ніж шенгенська, а отримати її навіть важче — треба пройти купу бюрократичних процедур та чекати 15 робочих днів?!
На слуханнях були присутні посли Молдови та Білорусі, і ми дуже вдячні цим країнам за те, що найчисельніші туристи в Україну за минулий рік стали саме молдавани та білоруси! Але кількість туристів з країн ЄС, США, Канади залишається набагато меншою, ніж, наприклад, кількість візитерів з країни-агресора Росії…
Для порівняння — хоч кількість туристів з Росії за останні роки і значно знизилась, але все одно за минулий рік в 100 (!) разів перевищила кількість туристів з Китаю. Відповідь проста — росіянам безвізовий в’їзд до України, а китайцям треба об’їхати всю країну, подати купу довідок, заплатити 135 доларів та чекати понад два тижні заради української візи. І це при тому, що весь світ зараз змагається за китайських туристів та інвесторів!
За цієї самої причини минулого року із заможної країни Катар, яка входить у трійку країн світу за рівнем ВВП на душу населення і випереджає Україну в 40 разів (!) за рівнем економічного розвитку до України в’їхало всього 155 громадян, і це майже в 10 000 разів менше, ніж візитерів з Росії. Деякі чиновники у виконавчий владі на безкінечні звернення щодо спрощення візового режиму з заможними країнами відповідають: ми боїмося, що до України хлине хвиля мігрантів! У мене питання: звідки? З Катару, з Об’єднаних Арабських Еміратів, з Австралії чи з Нової Зеландії?
Сьогодні відбувається референдум в Нідерландах, де пересічні голандці голосують за асоціацію України з ЄС. На жаль, голандці мають викривленне уявлення про Україну, і це не дивно: якщо взяти кількість туристів з Голандії, які за минулий рік відвідали Україну, то їх кількість теж незначна і у 43 рази (!) менше, ніж візитерів з РФ!
І мова зараз не про те, що треба не пускати туристів з Росії, я кажу про те, що як на державному рівні, так і на місцевому терміново необхідно переорієнтовувати цільові туристичні ринки.
Рекомендацією цих слухань до МЗС буде – спростити візовий режим з рядом заможних країн світу, там де ВВП на душу населення значно вище ніж в Україні, а також збільшити термін перебування громадян цих країн в Україні з 90 днів до 180 днів на рік.
Це відкриє можливості для ведення бізнесу, навчання, лікування, тренування збірних команд заможних країн світу, таких як Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Оман саме в Україні.
Великою перепоною для розвитку індустрії гостинності є транспортна система країни, включаючи дороги, авіаперевезення та залізничне сполучення. Чи знаєте ви, що потягом з Чернівців до Одеси треба їхати 18 годин через Молдову? Що Укрзалізниця не запускає доволі популярні напрямки, такі як Львів-Кам’янець-Подільський або Чернігів-Херсон, посилаючись на нерентабельність. А при цьому, білоруська залізниця минулого літа запустила поїзд Барановичи — Херсон, який йде через Чернігів, і він був постійне переповнений. Отже білорусам — рентабельно. І таких прикладів безліч!
Рекомендацією цих ПС стане розроблення та впровадження нової логістики залізничних напрямків, які сприятимуть розвитку внутрішнього туризму.
Чи потрібен розвиток туризму під час воєнного конфлікту? Є чимало скептиків, які вважають, що військові дії — не час для розвитку туризму. З цим не можна погодитись! Ми можемо взяти приклад з Ізраїлю, Грузії, Туреччини або Кіпру, де держава завжди активно сприяла розвитку туризму, незважаючи на наявність певної нестабільності.
Девальвація національної валюти перетворила Україну на економічно привабливе місце для іноземних туристів. Адже підвищення цін на туристичні послуги було набагато меншим, аніж падіння реальної вартості української валюти, на 100 євро нині можна придбати вдвічі, а іноді втричі більше товарів і послуг, ніж два роки тому.
Нове дослідження, проведене у Великобританії (на замовлення сайту SimplyHolidayDeals.co.uk), підтверджує, що Київ тепер – найдоступніша столиця Європи – та випереджає традиційно дешеві міста-конкуренти як Бухарест, Будапешт та Софія.
Анексія Криму, ріст курсу долару, підняття патріотичних настроїв призвели до великого росту внутрішнього туризму. Вперше за багато років українці стали подорожувати Україною.
Для багатьох українських міст, регіонів, парків та інших туристичних дестинацій зараз з’явився шанс щодо створення власного унікального туристичного продукту та економічного розвитку завдяки туристичній активності.
Крім традиційних історико-пізнавального, пляжного, гірськолижного та фестивального туризму, Україна має великі невикористані можливості в медичному, сільському, гастрономічному, промисловому, спортивному, так званому «сентиментальному туризмі», а також в розвитку MICE-індустрії.
Україна має десятки чудових замків та національних парків у дуже хорошому стані, але вони ледь використовуються. Для іноземних туристів там не створено навіть можливості безготівкового розрахунку, а в більшості випадків в місцях туристичних атракцій – відсутні місця розміщення та харчування.
А пропозиції щодо проведення в замках різноманітних заходів – весіль, конференцій, презентацій – викликають острах, хоча це є загальноприйнята європейська практика. Побоювання, що проведення таких заходів призведе до руйнування історичних пам’яток переважають над усвідомленням того, що зароблені на цьому кошти як раз таки дозволять зберігати пам’ятки в належному стані.
Мої рекомендації для представників влади на місцях:
1) передбачити/зберегти в обласній, районній, міській раді ОКРЕМИЙ структурний підрозділ з питань туризму та промоції. Основне завдання цієї структури буде розробка та реалізація ефективної Стратегії розвитку туризму та промоції вашого регіону або міста;
2) затвердити або подовжити Програму розвитку туризму та промоції регіону/ міста на найближчі роки (назва може бути відмінна, але суть та сама);
3) закласти достатньо коштів в бюджеті на реалізацію цієї Програми розвитку туризму та промоції.
За підрахунками експертів, для того щоб 300-тисячне місто, яке лише розпочинає "туристичний шлях", стало приймати бодай по 100 тис туристів на рік, треба інвестувати в промоцію та програми просування туристичного бренду не менше 1 млн. грн. Ці кошти мають піти на участь у національних та міжнародних туристичних виставках та якісну промоцію міста для цільових аудиторій. Виготовлення та здійснення промоції міста раджу доручити перевіреним професіоналам, наприклад туристичним асоціаціям.
Ну і звичайно держава та місцева влада, якщо хоче розвивати туристичну індустрію, має створити податкові стимули та стати на захист інвесторів, які хочуть вкладати гроші в інфраструктуру. Комітет ВРУ з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму та я особисто – завжди відкриті до співпраці! Адже маємо одну мету — зробити Україну туристичною!